БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ



Категории Вiра Вовк (Селянська) ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Я вишиваю щоночi Маску на карнавал, В намистину тепло кладу Покiрне своє зусилля, Пальцевих пучок дитя, Щоб тiльки раз у життi Захлиснутися щастям, Щоб по мiсяць дзвенiли Моï браслети й серги, Коли я своïми клубами Розсуватиму довгi будинки Тiсних бульварiв, Щоб у розжарених жилах Шалiла музика. Тьмарити пам'ять коханцям. Хай потiм скотиться сонце В бездонну могилу, I черви хай точать його обличчя! Менi байдуже! Раз, тiльки раз Випити весь океан I танцювати на бубнах Пiд ворожбою сузiр! Зболiлими пучками Нанизувала намистини Щороку. Довгi роки. Надходив пiст, довшали ночi. Вона ж колихала В пiсному серцi Свiй карнавал. Раз перевершити мiсяць! Над вулицями зiйти, Як сходить полярне свiтло, Чудом розквiтнути в мiстi! Перше — пошесть прийшла, Потiм ïï карнавал. Вона не була вже Така молода. Половiло волосся. Донизавши маску з надiй, Так тихо зiйшла з горба. Як чудотворна iкона. Вулицi аж кишiли: По пошестi в мiстi Мерцi танцювали з живими, Але нiхто не угледiв Маски з чорних намистин, Нiхто й не оглянувся На дивного янгола в довгiй сорочцi З плямами крашених щiк. Дехто думав: то смерть, Утiкаймо вiд неï! Iнший: пошесть прийшла, Хай дотанцює, як хоче! Брук холоднiв, Кроки розбитими кахлями Падали в нiч, Мiсяць померк, Утома бралась до костей, Не було за чим страждати, Життя стало раптом неважне: Лялька шматяна, Маска з намистин. Над урвищем вiяла пальма.
БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ